Експертно перевірено д-ром економічних наук Іриною Коваленко, сертифікованим оцінювачем (FPAU, Київ)
Експертне оцінювання — це мистецтво прийняття рішень там, де бракує точних даних.
Його мета — зібрати досвід, логіку й інтуїцію фахівців, щоб отримати достовірну аналітичну оцінку.
Такий підхід допомагає компаніям, державним структурам і науковцям ухвалювати рішення, які справді працюють.
Що таке експертне оцінювання
Експертне оцінювання — це процес отримання обґрунтованої думки групи або окремого фахівця щодо складних питань, коли формальні методи не дають чіткої відповіді.
Його сила — у людському досвіді, який не можна звести до формули.
Основні характеристики
- опора на компетенцію, інтелект і практичний досвід експертів;
- можливість оцінювати ситуації з невизначеністю;
- здатність поєднати аналітику з інтуїцією;
- швидке реагування там, де звичайні дослідження тривають роками.
Сфери застосування
- оцінка ринкової вартості майна, бізнесу, бренду;
- прогнозування економічних і соціальних процесів;
- аналіз ризиків у проєктному менеджменті;
- державне управління та стратегічне планування;
- оцінка компетенцій персоналу чи управлінців.
Методи експертного оцінювання
1. Метод Дельфі
Багатоетапний процес, у якому експерти дають анонімні відповіді, а після кожного раунду отримують узагальнені результати.
Мета — досягти консенсусу, позбавленого впливу авторитетів і групового тиску.
Використовується для прогнозів, інноваційних стратегій, державних рішень.
2. Метод мозкового штурму
Найкращий вибір, коли потрібно знайти нові ідеї.
На першому етапі — вільне висловлення думок без критики.
На другому — обговорення, відбір і синтез.
Цей метод дає народження креативним концепціям і рішенням, які не можна отримати логікою.
3. Метод інтерв’ювання
Передбачає безпосередню розмову з експертами.
Вона може бути формалізованою або відкритою.
Саме в інтерв’ю часто народжується найточніше розуміння контексту, мотивації та ризиків.
4. Метод сценарного планування
Експерти створюють кілька можливих сценаріїв розвитку подій — оптимістичний, песимістичний і базовий.
Кожен сценарій оцінюють за ймовірністю і впливом.
Цей метод допомагає бізнесу готуватися до майбутнього, а не боятися його.
Етапи проведення експертного оцінювання
- Визначення мети. Формулюється об’єкт і ціль оцінки.
- Добір експертів. Обираються фахівці з різних галузей, щоб уникнути однобокості.
- Збір інформації. Аналітичні звіти, ринкові дані, нормативна база.
- Проведення оцінки. Застосовується метод (Дельфі, мозковий штурм, інтерв’ю тощо).
- Аналіз і узгодження результатів. Відсіюються крайні позиції, обчислюються середні оцінки.
- Підготовка висновку. Результат оформлюється у звіт чи експертний висновок.
Де застосовується експертне оцінювання
Оцінка вартості майна
Експерти враховують не лише цифри, а й ринкові тенденції, перспективу розвитку та репутаційні фактори.
Саме людський досвід дозволяє точніше оцінити справедливу ринкову вартість.
Управління проєктами
Допомагає виявити ризики, оцінити шанси на успіх і спрогнозувати фінансові наслідки.
Експертна оцінка часто точніша за математичні моделі.
Оцінка компетенцій персоналу
Використовується у HR-практиці — від системи 360° до незалежних аудитів управлінських рішень.
Державна політика
Експертні ради аналізують законопроєкти, програми розвитку, соціальні ініціативи.
Мета — зробити державні рішення більш обґрунтованими.
Переваги та недоліки експертного оцінювання
| Переваги | Недоліки |
|---|---|
| Гнучкість і швидкість рішень. | Можлива суб’єктивність. |
| Використання колективного досвіду. | Вплив людського чинника. |
| Можливість працювати без повних даних. | Висока вартість і складність організації. |
| Підходить для складних стратегічних питань. | Важко досягти повного консенсусу. |
Критерії відбору експертів
- Професійна кваліфікація та стаж роботи.
- Досвід практичної діяльності у відповідній галузі.
- Репутація неупередженого фахівця.
- Відсутність конфлікту інтересів.
- Уміння аргументовано відстоювати позицію.
Нормативна база
- Закон України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність».
- Національні стандарти оцінки майна (НСО №1–3).
- ДСТУ ISO 19011:2019 — Настанови з аудиту систем управління.
- Міжнародні стандарти оцінки (IVS, 2024).
- Методичні рекомендації Українського товариства оцінювачів (2025).
Сила людського досвіду у світі даних
Експертне оцінювання — це поєднання логіки, інтуїції й досвіду.
Це спосіб приймати рішення не “наосліп”, а на основі знань людей, які бачили подібне раніше.
Саме експертна думка перетворює дані на стратегію, а ризики — на можливості.
У світі, де цифри стають автоматичними, людський досвід залишається найточнішим інструментом аналізу.
І тому незалежне експертне оцінювання — це не формальність, а найцінніша фінансова порада.
Список використаних джерел
- Закон України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність».
- Національні стандарти оцінки майна (НСО №1–3).
- ДСТУ ISO 19011:2019.
- International Valuation Standards (IVS, 2024).
- PwC – Expert Opinion in Business Valuation (2024 Report).
- Deloitte Insights – Delphi and Scenario-Based Decision Tools.
- EY Ukraine – Роль експертного оцінювання у бізнесі.
- KPMG – Managing Risk Through Expert Judgment.
- OECD – Principles of Expert Governance.
- Українське товариство оцінювачів – Методичні рекомендації з експертних оцінок (2025).



Маю досвід проведення експертних оцінок у технічній галузі. Добре працює, коли всі експерти мають доступ до єдиної бази вихідних даних — тоді зменшується кількість спірних моментів. Також важливо прописувати алгоритм підсумовування думок ще до початку роботи. Ми навіть створили невеликий шаблон у Excel, щоб усі заповнювали однаково. Коли все стандартизовано, результати легше інтерпретувати і презентувати керівництву.
Коли я працювала у консалтинговій компанії, ми використовували експертне оцінювання для прогнозування ринкових тенденцій. Найцікавіше, що в поєднанні з аналітичними моделями воно давало дуже точні результати. Головне — правильно обрати експертів із різних підходів і досвідом. Ми навіть залучали маркетологів і психологів одночасно, щоб оцінити не лише цифри, а й поведінкові аспекти. Такий мультидисциплінарний формат дуже себе виправдав.
Ця стаття мені відкрила кілька нових підходів до оцінювання, про які раніше не думав. Я в ІТ-секторі і займаюся оцінкою потенціалу стартапів — інколи формальні методи не дають повної картини, і експертне оцінювання просто необхідне. Але мене цікавить: як ви боретеся з упередженостями експертів (приміром, когнітивними чи груповими упередженнями)? Чи використовували хтось у себе «сліпий» підхід — коли імена експертів приховані між собою? До речі, метод сценарного планування я застосовував разом з фінансовим моделюванням — у вас є поради, як синхронізувати такі два підходи? Було б цікаво обговорити.
У нашій громаді ми використовували експертне оцінювання під час планування бюджету участі. Це допомогло обрати найважливіші проєкти для реалізації. Цікаво, що після кількох років участі одні й ті самі люди стали більш вимогливими до аргументації своїх рішень. Тобто, крім практичної користі, метод ще й виховує критичне мислення. Ми навіть розробили невелику інструкцію, щоб інші громади могли повторити наш підхід.
Працюю HR-менеджеркою, і ми активно застосовуємо експертне оцінювання при виборі внутрішніх кандидатів на керівні позиції. Коли різні керівники дають свої незалежні оцінки, результат виходить набагато об’єктивнішим, ніж просто анкетування. З часом виробили власну шкалу компетенцій, і це суттєво полегшило узгодження рішень. Помітила, що головне — мати чіткі критерії ще до початку опитування. Тоді навіть нові експерти легко включаються в процес.
Я працюю у сфері нерухомості і часто застосовую метод Дельфі, але зізнаюся — іноді важко підібрати справді незалежних експертів без конфлікту інтересів. Цікаво, чи хтось пробував комбінувати Дельфі з ітеративними онлайн опитуваннями (наприклад, через Google Forms чи спеціальні платформи) для підвищення об’єктивності? Ще мене дуже цікавить, як в умовах України враховуються регіональні особливості — ціни, інфраструктура, правове поле. Було б корисно читати кейси саме з українських проєктів. І ще: чи має хтось досвід залучення експертів із-за кордону (наприклад, через Zoom) у таких оцінках?